Замітки різних часів I

Ще раз про варіанти самовбивства

Я поцілував Ангела. Він раптово відсахнувся від мене, і спантеличено закліпав великими блакитними очима. Його уста палали як від вогню. Мабуть стався опік.

Я наблизився і знову повторив своє прохання. Він відступав, але потім помітив, що далі нікуди. Його роздирали протиріччя. А потім сутність перемогла. І він наважився.

Його Любов розкраяла мене навпіл…

***

Якби в мене була машина часу

Садистська замітка

Якби в мене була машина часу, я полетів би далеко в минуле і знущався б із себе маленького, допоки третій, уже старший, я, не прилетів би і не розбив мені всю пику…

***

Про Невдаху

Він був великим Недахою. Майже все, що він робив не було «до путя». Все, що він намагався втілити – було помилкою.

Помилки стали сутністю його життя. Йому часто дорікали, але він лиш винувато опускав очі додолу.

Спочатку люди дивувалися, потім кепкували. Коли їм і те, і інше набридло, почали давати ради. Якби ж він їм слідував. І на світ народжувалися нові помилки. Здавалося все це буде безкінечним.

Але якось, кілька впертих сміливців перейшли від слів до діла. Цілий день вони ходили з ним поруч, допомагали, радили, підказували, наставляли, іноді навіть наперекір його волі.

Це був вдалий день, успішний. Невдаха не зробив жодної помилки, всі його справи пішли на лад. Коли ввечері хтось із товариства, перед тим як лишити його, поправляв ковдру, всі помітили, що вперше засинаючи Невдаха щасливо посміхався.

Під ранок він повісився в коридорі на помочах… Його очі широко дивилися долі.

***

Графоманы – это такое творческое племя людей, которые снабжены той же, что и великие писатели, поэты способностью писать, потребностью писать, но вот способность воспринимать волны информационного поля Земли у них слабее, вот и приходится им больше додумывать от себя.

В этом они честнее; и большие творцы чем удачливые и признанные литераторы.

***

Он лечил в себе клептоманию, язву желудка и графоманство. Бросал писать чаще, чем курить, но с одинаковым успехом. Точнее без такового. Все победило время – его посадили за кражу в супермаркете айвового компота, а в тюрьме не было ни курева, ни свободного времени, ни бумаги, чтобы марать ее всякими глупостями. Вот и борись после этого с пороками. Часто один из них стает причиной излечения от остальных.

Выйдя через два года по УДО, он вырезал ножом на лавочке автобусной остановки: «ЛЮДИ, копите пороки, избавляться от них тщетно, а смерть все спишет!»

Через 10 минут, его замысленного в какие-то философские дали, сбил насмерть небольшой рейсовый автобус из местного райцентра. Пороки и недостатки составляли все его естество, а потому от такой смерти никто ничего не потерял. Это случилось значительно раньше.