|
|
|
|
|
4\січеньу січні висохнуть річища рук якори вмерзнуть намертво у нутрощі мого прізвища і в чорні зернята кавові січневі дзвони - дволикі де срібні ключі, де палиця вколочені вклин, як виклики на зморшках сліпого старця блискучих поверхонь ртуть засліпить неначе награно а річища все-таки висохнуть і вигнуться ланню загнаною
|
|
КОММЕНТАРИИ
хотыв ще дописати, але виявилось, що вже додавати нічого, а за ланню довго гнався, йой
(ответить)
:) іноді вірш пишеться на одному диханні, іноді треба час, щоб знайти свою лань)
(ответить)
|
2008-11-14 07:22:28
крепенько и со вкусом